врач-фитотерапевт

Ќј–ќƒЌј ћ≈ƒ»÷»Ќј - –≤ƒЌј ћј“» “–јƒ»÷≤…Ќќѓ

Ћ≤ ј–≈¬≤-‘≤“ќ“≈–јѕ≈¬“” « –≤¬Ќќ√ќ ≤ЌЌ≤ Ѕ–»∆јЌ№ «ј ƒќѕќћќ√ќё Ћ≤ ј–—№ »’ –ќ—Ћ»Ќ ¬ƒј™“№—я ¬»Ћ≤ ”¬ј“» Ќј¬≤“№ Ѕ≈«Ќјƒ≤…Ќ»’ ’¬ќ–»’

ѕ≥сл¤ по¤ви у наш≥й газет≥ к≥лькох дискус≥йних статей з питань народноњ медицини на них в≥дгукнулас¤ невропатолог-ф≥тотерапевт з –≥вного ≤нна Ѕ–»∆јЌ№. ўоб розставити ус≥ крапки над "≥", одразу скажемо, що ≤нна ≤ван≥вна Ч учениц¤ ≥ посл≥довниц¤ стар≥йшини украњнськоњ народноњ медицини, знаменитого травозна¤ ≤вана ћихайловича Ќосал¤. ¬она зберегла ≥ талановито продовжила справу свого вчител¤, багато в чому його перевершивши. Ќас зац≥кавив њњ погл¤д на порушену проблему, тож на проханн¤ редакц≥њ "¬«" з нею зустр≥лас¤ наш кореспондент ћар≥  ќ–Ќ≤…„” .

«Ќј…ќћ—“¬ќ з ≤нною Ѕрижань, ф≥тотерапевтом в≥дд≥ленн¤ в≥дновного л≥куванн¤ та нетрадиц≥йноњ медицини –≥вненськоњ обласноњ кл≥н≥чноњ л≥карн≥, хот≥лос¤ б почати висловлюванн¤м про нењ самого ≤вана Ќосал¤. ѕроцитуЇмо його з ауд≥озапису: "≤нна ≤ван≥вна Ѕрижань Ч л≥кар-ф≥тотерапевт, з повним правом називатис¤ ним. ¬она учениц¤ ѕрироди ≥ т≥льки посередник Ч Ќосаль. ќсь таке знахарство ¤ люблю: од слова "знати", де Ї поЇднанн¤ одночасно ≥ народного досв≥ду, ≥ науки".

—ьогодн≥ у домашн≥й аптец≥ ≤нни Ѕрижань понад 250 найменувань рослин, а у скарбничц≥ профес≥йного досв≥ду Ч сотн≥ людей, ¤ких вона пор¤тувала в≥д недуг, що й дос≥ вважаютьс¤ невил≥ковними в усьому св≥т≥. «ц≥ленн¤ цих людей могли б слугувати найкращим аргументом на захист ф≥тотерап≥њ, ¤ка акумулювала набутки багатов≥кового народного ф≥тодосв≥ду ≥ витримала перев≥рку часом.

≤.Ѕрижань фах л≥кар¤-невропатолога здобула у Ћьв≥вському медичному ≥нститут≥. ѕершою серед л≥кар≥в област≥ отримала спец≥ал≥зац≥ю з ф≥тотерап≥њ в Ћен≥нградському ≥нститут≥ вдосконаленн¤ л≥кар≥в ≥мен≥  ≥рова. —ама в ус≥х ≥постас¤х: загот≥вельника, вод≥¤, пров≥зора, фармацевта, л≥кар¤.

—воњ енциклопедичного р≥вн¤ знанн¤ л≥кар поповнюЇ щодн¤. ” њ≥ домашн≥й б≥бл≥отец≥ к≥лька сотень том≥в. јж 15 рок≥в житт¤ п≥шло лише на наукове вивченн¤ л≥карських рослин. „ому це було так важливо ≥ чи не тут сл≥д шукати по¤сненн¤ феномена ≥стинноњ ф≥тотерап≥њ, здатноњ творити чудеса? —аме про це наша розмова з ≤нною Ѕрижань.

Ч —початку хочу щиро под¤кувати наш≥й медичн≥й газет≥. Ќа своњх шпальтах вона в≥дводить багато м≥сц¤ народн≥й медицин≥, сьогодн≥ дещо принижен≥й ≥ вихолощен≥й, тим самим реаб≥л≥туючи њњ: Ќе могла не пом≥тити пол¤рност≥ в оц≥нц≥ народноњ медицини м≥ж учасниками дискус≥њ, що розгорнулас на стор≥нках газети. Ќаприклад, професор ¬алентин Ўумаков мало не вс≥х представник≥в народноњ медицини вважаЇ "не т≥льки пройдисв≥тами, але й злочинц¤ми" ≥ п≥д тиском упереджено з≥браних ним "аргумент≥в" намагаЇтьс¤ переконати в цьому читач≥в. я под≥л¤ю справедливе обуренн¤ автора стосовно д≥¤льност≥ лжец≥лител≥в та њм под≥бних шарлатан≥в. Ќа њхн≥й сов≥ст≥ не т≥льки "дес¤тки загублених таким "л≥куванн¤м" житт≥в", а дещо б≥льше. Ќа њхн≥й сов≥ст≥ ≥ дискредитац≥¤ ф≥тотерап≥њ Ч наймогутн≥шого (це моЇ тверде переконанн¤) у медицин≥ методу, ¤кому належить майбутнЇ. ÷е значною м≥рою через них ф≥тотерап≥¤ все ще недостатньо розвинена ≥ не набула г≥дного поширенн¤.

√олова  ом≥тету з питань народноњ ≥ нетрадиц≥йноњ медицини при ћќ« ”крањни “ет¤на √арник спробувала розставити в дискус≥њ вс≥ крапки над "≥". јле це була лише статт¤ у в≥дпов≥дь, спроба захисту. „ому ж ≥ дос≥, коли народна медицина так усп≥шно й на загальне благо ≥нтегруЇтьс¤ в медицину оф≥ц≥йну, њй доводитьс¤ захищатис¤? я запрошую шановного професора ¬.Ўумакова до себе в –≥вне. ” мене склалос¤ враженн¤, що йому н≥коли не доводилос¤ на власн≥ оч≥ бачити сотн≥ вид≥в л≥карських рослин Ч св≥жих, пахучих, чистих, грамотно з≥браних та збережених, у ¤ких збережений природний аромат ≥ б≥ох≥м≥чний склад. …ому не доводилос спогл¤дати те диво зц≥ленн¤, ¤ке здатн≥ творити ц≥ рослини, ¤кщо вони п≥д≥бран≥ дл¤ хворого не т≥льки на основ≥ знанн њхньоњ д≥њ, а й наукового, кл≥н≥чного мисленн¤ л≥кар¤, його вдумливоњ роботи над кожною ≥стор≥Їю хвороби.

“епер в≥дпов≥м на запитанн¤, ¤кою Ї справжн ф≥тотерап≥¤. —пробую по¤снити на приклад≥. Ќещодавно ¤ вил≥кувала астматичний бронх≥т в одного хлопчика. …ого мати звернулас¤ до мене п≥сл багатьох понев≥р¤нь. ¬она спочатку з недов≥рою поставилас¤ до мене ¤к до ф≥тотерапевта. „ерез 20 дн≥в л≥куванн хвороба в≥дступила, а щаслива мати не переставала дивуватис¤: "як же так: й сама л≥кувала травами свого сина, але це не допомагало? ј ваш≥ збори л≥карських рослин так швидко зробили те, чого мен≥ не вдавалос¤ довг≥ роки!".

я й сама до певного часу, вже нав≥ть маючи фах л≥кар¤, недооц≥нювала л≥кувальну силу рослин. ƒо ф≥тотерап≥њ, мене теж привела особиста б≥да. ѕ≥сл¤ ц≥лого року безрезультатного л≥куванн власноњ т¤жкоњ недуги традиц≥йними методами довелос¤ звернутис¤ до ≤вана ћихайловича Ќосал¤. –азом з ним в≥дшукали рослини, ¤к≥ швидко зв≥льнили мене в≥д безнад≥йного в медицин≥ авто≥мунного захворюванн¤. ¬ражена тим неспод≥ваним результатом, захот≥ла сама досконало навчитис цього. Ѕо ¤ зрозум≥ла, що рослини можуть бути найефективн≥шим у медицин≥ методом. —ьогодн≥, з висоти профес≥йного досв≥ду, можу сказати, що саме примушуЇ рослину про¤вити ц≥лющ≥ властивост≥. Ѕути справжн≥м фах≥вцем у ц≥й галуз≥ непросто. ѕотр≥бн≥ величезн≥ р≥зноб≥чн≥ знанн¤, наполеглива прац¤ ц≥лого житт¤.

Ч “о що все-таки живить недов≥ру до л≥куванн¤ травами?

Ч ƒуже прошу не плутати ф≥тотерап≥ю з≥ знахарством чи ≥ншого роду нев≥глаством. “ипова помилка, ¤коњ часто припускаютьс¤ ≥ ¤ка дискредитуЇ ф≥тотерап≥ю ¤к наймогутн≥ший в медицин≥ метод, Ч це нехтуванн¤ ¤к≥стю сировини, а отже правилами њњ загот≥вл≥. ≈фективно л≥кувати може т≥льки сировина най-ви-що-њ ¤кост≥. ƒл¤ цього треба дотримуватис¤ безл≥ч≥ правил. Ќаука ботан≥ка навчила мене розп≥знавати безл≥ч деталей, диференц≥ювати њх. Ќаприклад, розр≥зн¤ти 23 р≥зновиди ф≥алки чи 7 вид≥в зв≥робою, окрем≥ з ¤ких, до реч≥, отруйн≥. ” кожноњ з цих рослин св≥й спектр л≥кувальних властивостей.

¬ажливо все: коли, де ≥ ¤к з≥брати, транспортувати, сушити, збер≥гати. ÷≥лющу силу рослини так легко убити. «≥брати, наприклад, не ту частину рослини, не в т≥й фаз≥ розвитку, не тод≥, коли в н≥й найвищий вм≥ст б≥олог≥чно активних речовин, а це буваЇ лише 2Ч3 дн≥ за сезон. якщо й усе це виконано в≥рно, то убити рослину можна нав≥ть п≥д час неправильного транспортуванн¤. ј суш≥нн¤? ¬оно потребуЇ точноњ температури, р≥зноњ дл¤ кожноњ рослини. “ому ¤кщо ви заготовлене поклали на горищ≥, а наступного дн¤ п≥шов дощ Ч краще все викинути на см≥тник.

я хочу бути впевненою в тому, що вил≥кую хворого, тому змушена усе робити своњми руками, на вс≥х етапах загот≥вл≥ сировини та л≥куванн¤, аж до повного одужанн¤ пац≥Їнта. ћушу з≥рвати ≥ висушити кожну кв≥точку, викопати лопатою кожен кор≥нець. ” пошуку р≥дк≥сних екземпл¤р≥в ≥нод≥ доводитьс¤ накручувати на машин≥ по к≥лькасот к≥лометр≥в. ≤ так з весни до глибокоњ осен≥. ћ≥ж тим, п≥дсумок тижневоњ такоњ каторжноњ прац≥ вм≥щаЇтьс¤ ≥нод≥ у звичайн≥с≥ньк≥й трил≥тров≥й банц≥.

Ч Ѕагато с≥мей звертаютьс¤ до ¬ас ¤к до домашнього л≥кар¤, њм подобаЇтьс¤ ¬аше л≥куванн¤.

Ч «вертаютьс¤ не т≥льки с≥м'¤ми. ћоњми пац≥Їнтами стають ≥ знайом≥ вил≥куваних мною. я не користуюсь готовими рецептами. Ћ≥кувальний зб≥р готую дл¤ кожного ≥ндив≥дуально, з урахуванн¤м стану вс≥х орган≥в ≥ систем. Ѕо л≥кувати один орган Ч означаЇ не л≥кувати н≥чого. ƒо того ж, кожна людина неповторна б≥олог≥чно, так само, ¤к вона неповторна ¤к особист≥сть. ” кожного з нас Ї св≥й наб≥р порушень р≥зних систем, њх треба ви¤вити ≥ продумати, ¤ким складом рослин можна скоригувати ц≥ порушенн¤. ќсь тод≥ л≥карськ≥ рослини про¤вл¤ють дивовижну силу, оздоровлюють весь орган≥зм.

Ч —еред хвороб, ¤к≥ ¬и л≥куЇте, Ї так≥, що вважаютьс¤ проблемою в усьому св≥т≥...

Ч ™ особливо т¤жк≥, безнад≥йн≥ захворюванн¤, з ¤кими хворому ≥нод≥ й на думку не спаде звернутис¤ до ф≥тотерапевта. Ќаприклад, нейро≥нфекц≥њ, розс≥¤ний енцефалом≥Їл≥т, опер≥зувальний лишай, невралг≥¤ тр≥йчастого нерва, нав≥ть розс≥¤ний склероз на ранн≥й стад≥њ (д≥агнози моњх пац≥Їнт≥в були п≥дтверджен≥ в ”крањнському центр≥ розс≥¤ного склерозу). ÷е також колагенози, або системн≥ захворюванн¤ сполучноњ тканини, зокрема ревматизм, васкул≥ти, бронх≥альна астма (негормонально залежн≥ форми): ≈фективно спрацьовують моњ методики л≥куванн¤ хрон≥чного бронх≥ту, гломерулонефриту, п≥Їлонефриту, тиреоњдиту, простатиту, в≥русних ≥нфекц≥й. ћоњ пац≥Їнти позбуваютьс¤ запаленн¤ суглоб≥в, гаймориту, алерг≥чного рин≥ту та ≥нших форм алерг≥њ, г≥неколог≥чних запальних процес≥в, виразковоњ хвороби шлунка, жовчнокам'¤ноњ хвороби. ƒобре л≥куЇтьс¤ ≥шем≥чна хвороба серц¤. «ниженн¤ холестерину кров≥ п≥дтверджуЇтьс¤ лабораторно.

Ч ¬и хочете сказати, що окрем≥ хвороби травами л≥куютьс¤ ефективн≥ше, н≥ж медикаментами?

Ч Ќе просто л≥куютьс¤, а вил≥ковуютьс швидко ≥ назавжди. ƒуже шкода, що нер≥дко до мене приход¤ть уже тод≥, коли перепробували на соб≥ чи не вс≥ доступн≥ методи л≥куванн¤. «алежних в≥д гормональних препарат≥в вр¤тувати вже не можу. ƒуша болить за них, а тим б≥льше, коли це маленьк≥ д≥ти. ј м≥ж тим, нав≥ть бронх≥альна астма зникаЇ безсл≥дно, ¤кщо л≥куванн¤ почати вчасно. ѕовторюю: не гормонами, а високо¤к≥сними травами.

” наш час еколог≥чноњ б≥ди, неспри¤тливих умов житт¤ серед д≥тей дуже поширен≥ так зван≥ простудн≥ захворюванн¤. Ќайчаст≥ше буваЇ так. ƒитина перенесла анг≥ну, через короткий час Ч бронх≥т, ще згодом Ч отит або гайморит. ѕот≥м Ч безперервний кашель в≥д маленького в≥терцю. “ак розвиваЇтьс¤ хрон≥чний бронх≥т. ¬≥н часто загострюЇтьс¤, набуваЇ обструктивноњ форми. ÷е триваЇ довгий час, ≥ захворюванн¤ переходить в астматичний бронх≥т, бронх≥альну астму. ÷ей знайомий багатьом батькам ланцюжок за допомогою трав можна перервати остаточно на будь-¤к≥й його стад≥њ. ≤ його продовженн¤ не буде.

јналог≥чна картина з≥ шк≥рними захворюванн¤ми. ” д≥тей часто буваЇ д≥атез, ¤кий не маЇ в наш≥й медицин≥ ефективного л≥куванн¤. ƒитин≥ обмежують харчуванн¤, ¤ке в≥д того стаЇ неповноц≥нним. јле це не р¤туЇ њњ в≥д захворюванн¤, воно про¤вл¤Їтьс¤ дал≥ ≥ часто переходить в екзему. Ѕагатор≥чне стражданн¤ дитини в≥д ц≥Їњ хвороби часто перетворюЇтьс в атоп≥чний дерматит або нейродерм≥т Ч надзвичайно т¤жк≥ хвороби. “ак от. ÷ей ланцюжок за допомоги трав теж дуже легко можна перервати ≥ не допустити подальшого його розвитку.

–ослинами дуже добре л≥куЇтьс¤ ацетонем≥чний синдром уд≥тей. Ѕез сувороњ д≥Їти. ƒитина њсть усе те, що њй ран≥ше заборон¤ли, зникають страшн≥ напади хвороби ≥ б≥льше не повторюютьс¤. јцетон в сеч≥ не спостер≥гаЇтьс¤.

Ч ÷≥каво, а ¤кий механ≥зм л≥кувальноњ ди рослин ≥ ¤ким, у зв'¤зку з цим, ¬ам у¤вл¤Їтьс¤ майбутнЇ ф≥тотерап≥њ?

Ч ‘≥тотерап≥¤ Ч зовс≥м не нос≥й прим≥тив≥зму, ¤к дехто вважаЇ. ÷е не попелюшка в медицин≥, а королева, ¤к≥й належить майбутнЇ. ’очу по¤снити це в попул¤рн≥й форм≥, не претендуючи на науковий р≥вень викладу. –ослини мають той самий б≥ох≥м≥чний склад, що й кл≥тини нашого орган≥зму: м≥кроелементи, ферменти, гормони, пром≥жн≥ та к≥нцев≥ продукти обм≥ну речовин Ч метабол≥ти. ¬они здатн≥ налагоджувати розлади тих порушень метабол≥зму, або б≥ох≥м≥чних перетворень на кл≥тинному р≥вн≥, ¤к≥ Ї суттю житт¤, порушенн¤ ¤ких ≥ призводить до хвороби. —интезован≥ ж медикаменти здеб≥льшого д≥ють на систему регул¤ц≥њ (наприклад звужують чи розширюють судини, х≥м≥чно зв'¤зують г≥стам≥н, що утворюЇтьс¤ при алерг≥њ), а от б≥ох≥м≥чну "поломку" у кл≥тин≥ налагодити не можуть. –ослинам цей ланцюжок вдаЇтьс¤ доповнити ≥ в≥дновити. Ћише таке л≥куванн¤ над≥йне ≥ стаб≥льне. Ѕо створене природою Ї наст≥льки досконалим ≥ водночас складним, що синтезувати це штучно неможливо.

“равол≥куванн на цьому тл≥ Ї б≥льш гуманним. ¬оно не руйнуЇ метабол≥зму. –ослини дають нам готов≥ метабол≥ти (ц≥ маленьк≥ часточки ланцюжка пост≥йного обм≥ну речовин). Ќа в≥дм≥ну в≥д суто медикаментозного, ¤ке здеб≥льшого симптоматичне, л≥куванн¤ травами Ч патогенетичне, бо усуваЇ саму суть хвороби. « огл¤ду на все, це медикаментозне л≥куванн¤ у¤вл¤Їтьс мен≥ менш досконалим, недостатн≥м. ’оча мушу в≥ддати йому належне у випадках, коли потр≥бна терм≥нова допомога, тому що ф≥тотерап≥¤ лише починаЇ в≥двойовувати своЇ м≥сце в науков≥й медицин≥. “а й що таке, зрештою, наукова медицина? Ќаука Ч це п≥знанн¤ природи, а ф≥тотерап≥¤ в н≥й стоњть найближче до сутт≥ ¤вищ в орган≥зм≥ людини. “ож знаю напевне: народна медицина Ч р≥дна мати науковоњ. ¬≥рю, що до цього розум≥нн¤ ще д≥йдуть ус≥.

 ***

«ам≥сть резюме

ќсь ¤к висловивс¤ про ф≥тотерап≥ю ≤нни Ѕрижань, працюючи заступником головного л≥кар¤ з л≥кувальноњ роботи –≥вненськоњ обласноњ кл≥н≥чноњ л≥карн≥ (нин≥ об≥ймаЇ таку ж посаду в санатор≥њ "„ервона калина"), њњ колега ќлександр ћал≥ков:

Ч ≤нна Ѕрижань Ч це ун≥кальне ¤вище в нашому рег≥он≥. ¬она досв≥дчений л≥кар ≥ д≥агност.  р≥м того, маЇ ірунтовну б≥олог≥чну п≥дготовку, знаЇ м≥сц поширенн¤ рослин ≥ сама њх збираЇ.

≈фективн≥сть ф≥тотерап≥њ ≤нни Ѕрижань ¤ перев≥рив не т≥льки на багањоох хворих, а й на соб≥. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в, в≥дколи користуюс¤ л≥карськими сум≥шами ≤нни ≤ван≥вни, ¤, ¤к ≥ члени моЇњ родини, обходжус¤ без х≥м≥чних препарат≥в.

ўе одна з переваг ф≥тотерап≥њ ≤нни Ѕрижань Ч це те, що ми ц≥нуЇмо в медицин≥ взагал≥, Ч ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д до кожного хворого. ƒо нењ можуть прийти п'¤теро людей з одним ≥ тим же д≥агнозом ≥ отримають п'¤ть р≥зних рослинних сум≥шей. “акий п≥дх≥д ≥ даЇ змогу л≥кувати ефективно.

“е, чим займаЇтьс¤ ≤нна Ѕрижань, можна назвати ф≥тофармаколог≥Їю.  оли зак≥нчував мед≥нститут, про ф≥тотерап≥ю ¤к таку взагал≥ не говорилос¤. «гадувалис¤ лише окрем≥ рослини, з ¤ких виготовл¤Їтьс¤ той чи той препарат. ќстанн≥м часом цю несправедлив≥сть усунено. ” медичних навчальних закладах вчать застосуванн¤ л≥карських рослин, ≥нших так званих нетрадиц≥йних метод≥в л≥куванн¤, хоча вони в≥ками були ≥ Ї саме традиц≥йними. јле наука ц¤ все ще в зародку. “им б≥льше ц≥нний досв≥д ≤нни Ѕрижань, г≥дний запатентуванн¤. ¬арто було б його зберегти ≥ поширити.